злодіяння
ЗЛОДІЯ́ННЯ, я, с., книжн. Заподіяння зла кому-небудь; злочин.
Не сплять уночі вороги. Мов сови, вони бояться світлого дня і всі свої підлі злодіяння творять уночі (Цюпа, Назустріч.., 1958, 359);
Народи Європи не забули і не забудуть фашистських злодіянь (Ком. Укр., 5, 1966, 38).
Словник української мови (СУМ-11)