знатно

ЗНА́ТНО, присл., розм. Належним чином, добре.

[Писар:] Ну, а Рябину обскубемо-таки! Знатно обскубемо! (Фр., IX, 1952, 58).

Значення в інших словниках

1. знатно — зна́тно прислівник належним чином незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. знатно — присл., розм. Належним чином, добре.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. знатно — Знатно нар. Замѣтно, видно. Сієї тички не знатно буде, бо билка тонка, не видно буде здалеку. Павлогр. у. (Залюбовск.).  Словник української мови Грінченка