знатність

ЗНА́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до зна́тний 3.

Дім Вальтера Штрайбеля славився тут І знатністю роду, й багатством худоби… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 295);

Для зміцнення свого становища бояри строго додержувались місництва: заміщення державних посад відповідно до знатності походження й попереднього службового становища (Іст. СРСР, І, 1957, 102).