знетямитися

ЗНЕТЯ́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. знетя́мляться; док., без додатка і від чого, розм., рідко. Те саме, що нестя́митися.

Він знетямився. Була це для нього разюча несподіванка, яка перемежалася із соромом і образою. Його відштовхнули!.. (Грим., Незакінч. роман, 1962, 16);

[Отто:] Світи собі [нічничок] в кубельці дротяному, Не ранячи очей, а то недовго Знетямитись від болю (Мур., Ост. хмарина, 1959, 135).

Значення в інших словниках

1. знетямитися — знетя́митися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. знетямитися — -млюся, -мишся; мн. знетямляться; док., без додатка і від чого, розм., рідко. Те саме, що нестямитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. знетямитися — ЗНЕТЯ́МИТИСЯ див. знетя́млюватися.  Словник української мови у 20 томах
4. знетямитися — НЕСТЯ́МИТИСЯ розм. (утрачати самовладання від хвилювання, розгубленості тощо), НЕТЯ́МИТИСЯ розм. — Док.: нестя́митися, знетя́митися. Аж ось двері — рип! — і Василь у хату. Маруся так і нестямилась (Г. Квітка-Основ'яненко); Хмельницький нетямився від гніву (Я. Качура). — Пор. 1. божево́літи.  Словник синонімів української мови
5. знетямитися — Знетя́митися, -млюся, -мишся, -мляться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)