зозуль

ЗО́ЗУЛЬ, я, ч. Самець зозулі.

— Може, я колись перейду в зозуля, а ти в зозулю (Н.-Лев., IV, 1956, 235).

Значення в інших словниках

1. зозуль — зо́зуль іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. зозуль — -я, ч. Самець зозулі.  Великий тлумачний словник сучасної мови