зориночка

ЗОРИ́НОЧКА, и, ж., рідко. Пестл. до зори́нка.

Яка манісенька лежиш ти у труні, Моя зориночко досвітня, ясна зоре! (Стар., Поет. тв., 1958, 75);

*У порівн. Корабель пливе, аж Дунай реве, А мила сидить, як свіча горить. А дитиночка — як зориночка (Укр.. лір. пісні, 1958, 395).