зрадливість

ЗРАДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. зрадли́вий.

— В потоках заздрості, презирства і злоби, Знеможений зрадливістю людською, Я від ударів злих невірної судьби Звик одбиватись одною рукою (Перв., І, 1958, 229);

Не мала дівка ні охоти, ні снаги, ні розуму думати про нещирість, зрадливість; слухала вона соловейка вкупі з Олексієм до самої зорі (Л. Янов., І, 1959, 35).

Значення в інших словниках

1. зрадливість — зрадли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. зрадливість — -вості, ж. Властивість за знач. зрадливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зрадливість — Зрадли́вість, -вости, -вості, -вістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зрадливість — Зрадливість, -вости ж. Вѣроломность, предательство. К. Кр. 17.  Словник української мови Грінченка