зрадний
ЗРА́ДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що зрадли́вий.
— Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький, На зрадний гак ні щуки, ні лина!.. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 77);
[Форкіада:] На гілках повиснуть зайди, А на зрадну жінку, знай ти, Жрець сокиру вже припас (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 371);
О ноче! Зрадний твій покров, Лукава ти, весняна ноче! (Рильський, Поеми, 1957, 169).
Словник української мови (СУМ-11)