зубовий
ЗУБОВИ́Й, а́, е́, спец. Який має зуби (у 2 знач.), із зубами (про деякі машини, частини машин і т. ін.).
Боронують впоперек посівів зубовими, прополювальними або сітчастими боронами (Хлібороб Укр., 4, 1965, 6).
Словник української мови (СУМ-11)