зятенько
ЗЯ́ТЕНЬКО, а, ч. Пестл. до зять;
// зневажл.
От мати і ускаржалась [скаржилась] перед Антосьом, що сякий да такий наш зятенько (Свидн., Люборацькі, 1955, 167).
Словник української мови (СУМ-11)ЗЯ́ТЕНЬКО, а, ч. Пестл. до зять;
// зневажл.
От мати і ускаржалась [скаржилась] перед Антосьом, що сякий да такий наш зятенько (Свидн., Люборацькі, 1955, 167).
Словник української мови (СУМ-11)