зівака
ЗІВА́КА, и, ч. і ж., зневажл.
1. Людина, яка від нічого робити задивляється на кого-, що-небудь.
2. Дуже розгублена, неуважна людина.
ЗІВАКА́:
◊ Да́ти зівака́ — те саме, що Да́ти зівка́ ( див. зіво́к).
Такий-то з тебе стрілець, уже й зівака дав (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)