калабалик
КАЛАБА́ЛИ́К, у, ч., діал. Гармидер, галас.
[Xаритон (вибіга):] Біля розправи цілий калабалик зчинився!.. (Кроп., IV, 1959, 92);
Знявся такий калабалик, що хоч вуха затикай (Добр., Очак. розмир, 1965, 123).
Словник української мови (СУМ-11)КАЛАБА́ЛИ́К, у, ч., діал. Гармидер, галас.
[Xаритон (вибіга):] Біля розправи цілий калабалик зчинився!.. (Кроп., IV, 1959, 92);
Знявся такий калабалик, що хоч вуха затикай (Добр., Очак. розмир, 1965, 123).
Словник української мови (СУМ-11)