калаталка
КАЛАТА́ЛКА, и, ж. Те саме, що кала́тало.
Піддубний лежить довго, один, у темряві й думає під стук калаталки нічного сторожа (Коцюб., І, 1955, 408);
Вереснева ніч.. далекою луною розносила стукіт калаталок сторожів (Рибак, Помилка.., 1956, 67).
Словник української мови (СУМ-11)