калаталка
КАЛАТА́ЛКА, и, ж. Те саме, що кала́тало.
Піддубний лежить довго, один, у темряві й думає під стук калаталки нічного сторожа (Коцюб., І, 1955, 408);
Вереснева ніч.. далекою луною розносила стукіт калаталок сторожів (Рибак, Помилка.., 1956, 67).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- калаталка — калата́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- калаталка — див. дзвін; калатало Словник синонімів Вусика
- калаталка — -и, ж., заст. Те саме, що калатало. Великий тлумачний словник сучасної мови
- калаталка — КАЛАТА́ЛО (КАЛАТА́ЙЛО) (перев. дерев'яний прилад, яким стукав нічний вартовий або який прив'язують на шию тварин тощо), КАЛАТА́ЛКА, КАЛАТА́ЙКА розм., КЛЕПА́ЛО розм., КЛЕПА́ЧКА розм., ЦОКОТУ́ШКА розм., ЦОРКОТА́ЛО діал., БО́ВКАЛО діал. Словник синонімів української мови