каньйон
КАНЬЙО́Н, у, ч. Вузька річкова долина, глибоко врізана в корінну породу.
У Житомирі Тетерів тече в гранітному каньйоні. Скелі часто підіймаються на кілька десятків метрів (Геол. Укр., 1959,198);
Мокрий холод заліг на дні каньйону (Загреб., Шепіт, 1966, 307).
Словник української мови (СУМ-11)