Словник української мови в 11 томах

каретня

КАРЕ́ТНЯ, і, ж., заст. Приміщення для карет.

Старий кучер вийшов з каретні (Кочура, Зол. грамота, 1960, 343).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. каретня — каре́тня іменник жіночого роду приміщення для карет рідко  Орфографічний словник української мови