квоління —
кволі́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
квоління —
-я, с. Стан за знач. кволіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
квоління —
КВОЛІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. кволі́ти. Поряд із ментальним згасанням героїні режисер показує також її фізичне квоління (із журн.).
Словник української мови у 20 томах