кепі

КЕ́ПІ, невідм., с.

1. Те саме, що ке́пка.

Художник розбудив ще якогось цивільного в кепі, в благенькому демісезонному пальті (Гончар, І, 1954, 231);

До кімнати увійшов у плащі з піднятим коміром, у кепі з великим дашком високий, тонкий, трохи сутулуватий парубок (Дор., Не повтори.., 1968, 194).

2. заст. Вид форменого кашкета з прямим дашком і твердим денцем (в арміях та поліції деяких країн, а також у російських чоловічих гімназіях XIX ст.).

Поліцейський в своїй пелерині сидів зігнувшись високо десь на стіні, а його кепі блищало на сонці (Коцюб., II, 1955, 402);

Нюся ніяковіла й торгала синє французьке кепі на своїх кучерях (Смолич, Театр.., 1946, 76).

Значення в інших словниках

1. кепі — ке́пі іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кепі — невідм., с. 1》 Те саме, що кепка. 2》 заст. Вид форменого кашкета з прямим дашком і твердим денцем (в арміях та поліції деяких країн, а також у російських чоловічих гімназіях 19 ст.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кепі — КЕ́ПІ, невідм., с. 1. Те саме, що ке́пка. Комендант бачить цю людину в кепі вже більше двох годин. Кепі то біля кухні вештається, то блукає чогось по доріжках (М. Хвильовий); З Володі зірвало кепі, воно закрутилося над головою і зникло за бортом (О.  Словник української мови у 20 томах
4. кепі — КАШКЕ́Т (чоловічий головний убір з козирком), КАРТУ́З, КАШКЕ́ТКА розм., КОЗИРО́К діал.; КЕ́ПІ, КЕ́ПКА, КЕ́ПА (такий убір з м'яким козирком та верхом без околичок). На ньому була старенька солдатська шинель і студентський злинялий кашкет (О.  Словник синонімів української мови
5. кепі — Ке́пі (фр.), не відм. (н. р.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)