керівництво
КЕРІВНИ́ЦТВО, а, с.
1. Дія за знач. керува́ти 2; керування.
Колективність керівництва не знімає персональної відповідальності працівників за доручену справу (Статут КПРС, 1961, 15);
[Воронюк:] Дисертація написана під вашим керівництвом (Мороз, П’єси, 1959, 201).
2. Те, чим керуються.
«Наше вчення не догма, а керівництво для дії»,— так говорили завжди Маркс і Енгельс.. (Ленін, 24, 1950, 23);
Різні пристосування, якими користуються герої К. Е. Ціолковського, щоб поліпшити умови перебування в середині ракети, теж можуть стати практичним керівництвом для конструкторів (Наука.., 10, 1965, 34).
3. збірн. Керівники, керівний склад якої-небудь установи, організації тощо.
Офіцери-вихователі, викладачі, командири рот, керівництво — сиділи [на комсомольських зборах] впереміжку із суворовцями (Багмут, Щасл. день.., 1951, 90);
Районне керівництво.
Словник української мови (СУМ-11)