1. Словник української мови в 11 томах

керівництво

КЕРІВНИ́ЦТВО, а, с.

1. Дія за знач. керува́ти 2; керування.

Колективність керівництва не знімає персональної відповідальності працівників за доручену справу (Статут КПРС, 1961, 15);

[Воронюк:] Дисертація написана під вашим керівництвом (Мороз, П’єси, 1959, 201).

2. Те, чим керуються.

«Наше вчення не догма, а керівництво для дії»,— так говорили завжди Маркс і Енгельс.. (Ленін, 24, 1950, 23);

Різні пристосування, якими користуються герої К. Е. Ціолковського, щоб поліпшити умови перебування в середині ракети, теж можуть стати практичним керівництвом для конструкторів (Наука.., 10, 1965, 34).

3. збірн. Керівники, керівний склад якої-небудь установи, організації тощо.

Офіцери-вихователі, викладачі, командири рот, керівництво — сиділи [на комсомольських зборах] впереміжку із суворовцями (Багмут, Щасл. день.., 1951, 90);

Районне керівництво.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. керівництво — керівництво – керування – управління Запам’ятайте, коли в літературній мові вживають кожне з цих слів. Керівництво переважно виражає спрямувальний характер діяльності людей, котрі очолюють певний колектив. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. керівництво — керівни́цтво 1 іменник середнього роду дія від: керува́ти; те, чим керуються керівни́цтво 2 іменник середнього роду керівники Орфографічний словник української мови
  3. керівництво — КЕРІВНИЦТВО – КЕРУВАННЯ Керівництво. 1. Переважно спрямування діяльності людей, під проводом яких, на чолі з якими здійснюється діяльність певного колективу... Літературне слововживання
  4. керівництво — (штат) провід, управа, головство; (дія) керування, управління, оруда, р. кермо; (до дії) дороговказ, провідна засада. Словник синонімів Караванського
  5. керівництво — -а, с. 1》 Дія за знач. керувати 2); керування. 2》 Те, чим керуються. 3》 збірн. Керівники, керівний склад якої-небудь установи, організації тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. керівництво — КЕРІВНИ́ЦТВО, а, с. 1. Дія за знач. керува́ти 2; керування (у 1 знач.). [Воронюк:] Дисертація написана під вашим керівництвом (З. Мороз); Усім відомий патріотизм тов. Словник української мови у 20 томах
  7. керівництво — КЕРІВНИ́ЦТВО (спрямовування діяльності когось, чогось, очолювання кого-, чого-небудь тощо), КЕРУВА́ННЯ, УПРАВЛІ́ННЯ, ПРАВЛІ́ННЯ, ПРО́ВІД, ПРИ́ВІД діал., ОРУ́ДА розм., КЕ́РМА заст. (Воронюк:) Дисертація написана під вашим керівництвом (З. Словник синонімів української мови
  8. керівництво — Керівни́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. керівництво — рос. руководство сукупність керівників державних і недержавних організацій усіх форм власності різного рівня управлінської ієрархії. Як до окремого керівника, так і... Eкономічна енциклопедія