керівництво

КЕРІВНИЦТВО – КЕРУВАННЯ

Керівництво. 1. Переважно спрямування діяльності людей, під проводом яких, на чолі з якими здійснюється діяльність певного колективу; загальне відання художньо-виконавчою діяльністю інструментального ансамблю або вокального колективу тощо: керівництво державою. 2. збірн. Керівний склад якоїсь установи, організації тощо: районне керівництво.

Керування. 1. Спрямування руху, ходу, роботи чогось за допомогою керма та інших пристроїв; регулювання, спрямування якоїсь тривалої або постійної дії, процесу в певних рамках, межах; керівна дія в межах системи, структури, до яких входить керований об’єкт; безпосереднє керівництво оркестром, хором тощо: керування автомобілем, керування польотом, керування промисловістю, керування ансамблем. 2. Система або сукупність приладів, за допомогою яких керують машинами, механізмами тощо: автоматичне керування, дистанційне керування, ручне керування. 3. Вид граматичного зв’язку між словами в реченні.

Пор. управління.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

керівництво — керівництво – керування – управління Запам’ятайте, коли в літературній мові вживають кожне з цих слів. Керівництво переважно виражає спрямувальний характер діяльності людей, котрі очолюють певний колектив. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
керівництво — керівни́цтво 1 іменник середнього роду дія від: керува́ти; те, чим керуються керівни́цтво 2 іменник середнього роду керівники Орфографічний словник української мови
керівництво — (штат) провід, управа, головство; (дія) керування, управління, оруда, р. кермо; (до дії) дороговказ, провідна засада. Словник синонімів Караванського
керівництво — -а, с. 1》 Дія за знач. керувати 2); керування. 2》 Те, чим керуються. 3》 збірн. Керівники, керівний склад якої-небудь установи, організації тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
керівництво — КЕРІВНИ́ЦТВО, а, с. 1. Дія за знач. керува́ти 2; керування (у 1 знач.). [Воронюк:] Дисертація написана під вашим керівництвом (З. Мороз); Усім відомий патріотизм тов. Словник української мови у 20 томах
керівництво — КЕРІВНИ́ЦТВО (спрямовування діяльності когось, чогось, очолювання кого-, чого-небудь тощо), КЕРУВА́ННЯ, УПРАВЛІ́ННЯ, ПРАВЛІ́ННЯ, ПРО́ВІД, ПРИ́ВІД діал., ОРУ́ДА розм., КЕ́РМА заст. (Воронюк:) Дисертація написана під вашим керівництвом (З. Словник синонімів української мови
керівництво — Керівни́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
керівництво — КЕРІВНИ́ЦТВО, а, с. 1. Дія за знач. керува́ти 2; керування. Колективність керівництва не знімає персональної відповідальності працівників за доручену справу (Статут КПРС, 1961, 15); [Воронюк:] Дисертація написана під вашим керівництвом (Мороз, П’єси... Словник української мови в 11 томах
керівництво — рос. руководство сукупність керівників державних і недержавних організацій усіх форм власності різного рівня управлінської ієрархії. Як до окремого керівника, так і... Eкономічна енциклопедія