керівництво

КЕРІВНИ́ЦТВО, а, с.

1. Дія за знач. керува́ти 2; керування (у 1 знач.).

[Воронюк:] Дисертація написана під вашим керівництвом (З. Мороз);

Усім відомий патріотизм тов. Прокоповича, який проявляється в кожному його виступі й у загальному керівництві наросвітою (Б. Антоненко-Давидович);

Якщо лаборантки працюватимуть із завзяттям, то швидко надолужать те, чого не дали їм школа та дотеперішнє Петушекове керівництво (Ю. Шовкопляс).

2. Те, чим керуються; настанова.

Основою та керівництвом для захисту прав інвалідів у світі стала Декларація про права інвалідів, проголошена резолюцією Генеральної Асамблеї ООН (з навч. літ.).

3. збірн. Керівники, керівний склад якої-небудь установи, організації і т. ін.

Степан Петрович пропонує своєму керівництву дізнатись, чи насправді існує така організація (В. Винниченко);

Врешті дійшло до того, що на загальних зборах читальні члени більшістю голосів викурили отця Мелетія з керівництва (П. Козланюк);

[Бойко:] Вам, діду Терешко, ніхто, я бачу, з керівництва не подобається (М. Зарудний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. керівництво — керівництво – керування – управління Запам’ятайте, коли в літературній мові вживають кожне з цих слів. Керівництво переважно виражає спрямувальний характер діяльності людей, котрі очолюють певний колектив. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. керівництво — керівни́цтво 1 іменник середнього роду дія від: керува́ти; те, чим керуються керівни́цтво 2 іменник середнього роду керівники Орфографічний словник української мови
  3. керівництво — КЕРІВНИЦТВО – КЕРУВАННЯ Керівництво. 1. Переважно спрямування діяльності людей, під проводом яких, на чолі з якими здійснюється діяльність певного колективу... Літературне слововживання
  4. керівництво — (штат) провід, управа, головство; (дія) керування, управління, оруда, р. кермо; (до дії) дороговказ, провідна засада. Словник синонімів Караванського
  5. керівництво — -а, с. 1》 Дія за знач. керувати 2); керування. 2》 Те, чим керуються. 3》 збірн. Керівники, керівний склад якої-небудь установи, організації тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. керівництво — КЕРІВНИ́ЦТВО (спрямовування діяльності когось, чогось, очолювання кого-, чого-небудь тощо), КЕРУВА́ННЯ, УПРАВЛІ́ННЯ, ПРАВЛІ́ННЯ, ПРО́ВІД, ПРИ́ВІД діал., ОРУ́ДА розм., КЕ́РМА заст. (Воронюк:) Дисертація написана під вашим керівництвом (З. Словник синонімів української мови
  7. керівництво — Керівни́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. керівництво — КЕРІВНИ́ЦТВО, а, с. 1. Дія за знач. керува́ти 2; керування. Колективність керівництва не знімає персональної відповідальності працівників за доручену справу (Статут КПРС, 1961, 15); [Воронюк:] Дисертація написана під вашим керівництвом (Мороз, П’єси... Словник української мови в 11 томах
  9. керівництво — рос. руководство сукупність керівників державних і недержавних організацій усіх форм власності різного рівня управлінської ієрархії. Як до окремого керівника, так і... Eкономічна енциклопедія