керівник
КЕРІВНИ́К, а́, ч. Той, хто керує ким-, чим-небудь, очолює когось, щось.
Маса повинна мати право вибирати собі відповідальних керівників (Ленін, 27, 1951, 182);
В одному містечку хлопця було відведено до керівника підпілля — столяра Якова (Ю. Янов., II, 1954, 11);
— Керівник усе мусить знати і все передбачати (Шиян, Баланда, 1957, 147).
◊ Кла́сний керівни́к — учитель-вихователь класу в середній школі.
Нещодавно його призначили до нас класним керівником (Сміл., Сашко, 1954, 221).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- керівник — (той, хто керує) провідник, керуючий, (великої установи) голова, (підприємства) директор. Словник синонімів Полюги
- керівник — керівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- керівник — Особа, на яку офіційно покладені функції керування колективом і організації його діяльності. К. несе юридичну відповідальність за функціонування колективу перед інстанцією... Словник із соціальної роботи
- керівник — Провідник, управитель, зверхник, фр. старший, неґ. верховода; (держави) ЛІДЕР; З. П. директор, голова, завідувач, начальник; мн. КЕРІВНИКИ, ФР. батьки, рел. отці; пор. ВАТАЖОК. Словник синонімів Караванського
- керівник — Бос, ватаг і ватаг, ватажко, ватажний, ватажок, верховик, верховник, верховод, верховода, вождь, володар, вседержитель, галіфетник (ірон. Словник синонімів Вусика
- керівник — [кеир'іўник] -ниека, м. (на) -ниеков'і/ -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў Орфоепічний словник української мови
- керівник — -а, ч. Той, хто керує ким-, чим-небудь, очолює когось, щось. Класний керівник — учитель-вихователь класу в середній школі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- керівник — КЕРІВНИ́К, а́, ч. Той, хто керує ким-, чим-небудь, очолює когось, щось; очільник. Обов'язок фольклористів – усілякими способами виявляти .. таланти, обов'язок керівників самодіяльності .. – якомога сприяти розквіту цих талантів (М. Словник української мови у 20 томах
- керівник — ЗАВІ́ДУВАЧ чого (той, хто завідує, керує чим-небудь), ЗАВІ́ДУЮЧИЙ чим, рідше, ЗАВ розм., ЗАВІ́ДАТЕЛЬ діал. Потім з'явився Марко Бовкун, завідувач лабораторії міської лікарні (В. Словник синонімів української мови
- керівник — Керівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- керівник — рос. руководитель 1. Працівник певного фаху, що скеровує роботу колективу на досягнення ефективного функціонування організації, фірми, установи і несе відповідальність за відповідність та ефективність (діяльності) на своїй ділянці роботи. Eкономічна енциклопедія