клинковий —
клинко́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
клинковий —
-а, -е. Прикм. до клинок 1), 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
клинковий —
КЛИНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до клино́к 2. Вона [смерть] в роз'їзді батька пострічала, Клинковим свистом збила на ріллю (М. Гірник); Такого розмаїття ручної клинкової зброї не знало потім жодне століття (Ю.
Словник української мови у 20 томах