клинковий

клинко́вий

-а, -е.

Прикм. до клинок 1), 3).

Значення в інших словниках

1. клинковий — клинко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. клинковий — КЛИНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до клино́к 2. Вона [смерть] в роз'їзді батька пострічала, Клинковим свистом збила на ріллю (М. Гірник); Такого розмаїття ручної клинкової зброї не знало потім жодне століття (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. клинковий — КЛИНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до клино́к 1, 3.  Словник української мови в 11 томах