клювок —
клюво́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
клювок —
-вка, ч. Удар дзьобом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
клювок —
КЛЮВО́К, вка́, ч. Удар дзьобом. Ще й досі на шкірі залишався слід від клювка гуски, яка щипонула мене за литку (із журн.); Дятел клювок за клювком роздовбував кору старого дуба, добуваючи поживу (з газ.).
Словник української мови у 20 томах