клювок

клюво́к

-вка, ч.

Удар дзьобом.

Значення в інших словниках

1. клювок — клюво́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. клювок — КЛЮВО́К, вка́, ч. Удар дзьобом. Ще й досі на шкірі залишався слід від клювка гуски, яка щипонула мене за литку (із журн.); Дятел клювок за клювком роздовбував кору старого дуба, добуваючи поживу (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. клювок — КЛЮВО́К, вка́, ч. Удар дзьобом.  Словник української мови в 11 томах