княжата

КНЯЖА́ТА, жа́т, мн., іст. Діти князя (у 1,2 знач.).

Он глянь, — у тім раї, що ти покидаєш. Латану свитину з каліки знімають, З шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих (Шевч., І, 1951, 242).

Значення в інших словниках

1. княжата — княжа́та множинний іменник, істота  Орфографічний словник української мови
2. княжата — див. дитина  Словник синонімів Вусика
3. княжата — -жат, мн., іст. Діти князя (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. княжата — КНЯЖА́ТА, а́т, мн., іст. Діти князя (у 1, 2 знач.). Он глянь, – у тім раї, що ти покидаєш, Латану свитину з каліки знімають, З шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих (Т. Шевченко); Я дивлюсь на портрети: князь хмурить брови, .. княжата – в темряві столітніх дубів (М. Хвильовий).  Словник української мови у 20 томах