княжа
КНЯЖА́, а́ти, с., іст. Маленький син князя (у 1, 2 знач.).
В ридвані сидів князь із княжам (П. Куліш, Вибр., 1969, 122).
Словник української мови (СУМ-11)КНЯЖА́, а́ти, с., іст. Маленький син князя (у 1, 2 знач.).
В ридвані сидів князь із княжам (П. Куліш, Вибр., 1969, 122).
Словник української мови (СУМ-11)