кобеля
КОБЕ́ЛЯ, і, ж., діал. Лозовий кошик.
Постав, мати, кобелю, де я мала постелю (Сл. Гр.);
Приходить сваток до нас на кватиру з кобелею в руці (Фр., IV, 1950, 275).
Словник української мови (СУМ-11)КОБЕ́ЛЯ, і, ж., діал. Лозовий кошик.
Постав, мати, кобелю, де я мала постелю (Сл. Гр.);
Приходить сваток до нас на кватиру з кобелею в руці (Фр., IV, 1950, 275).
Словник української мови (СУМ-11)