ковбой

КОВБО́Й, я, ч. У західних штатах США — пастух-вершник, що пасе табуни коней у степах.

Численні асканійські строковики ввижаються їм якимись покірними, чемними, мальовничими ковбоями… (Гончар, Таврія, 1952, 140);

Він перечитував Рідів роман про дивні пригоди відважних ковбоїв (Уп., Вірші.., 1957, 7).

Значення в інших словниках

1. ковбой — ковбо́й іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ковбой — див. спритний  Словник синонімів Вусика
3. ковбой — -я, ч. У західних штатах США – пастух-вершник, що пасе табуни коней у степах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ковбой — Вершник  Словник чужослів Павло Штепа
5. ковбой — КОВБО́Й, я, ч. На заході США і Канади – пастух-вершник, що пасе табуни коней у степах. Він перечитував Рідів роман про дивні пригоди відважних ковбоїв (М.  Словник української мови у 20 томах
6. ковбой — ковбо́й (англ. cow-boy, від cow – корова і boy – хлопець) північноамериканський пастух-вершник.  Словник іншомовних слів Мельничука