козачковий
КОЗАЧКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до козачо́к 2;
// Який носили козачки.
Сміялись з його хлопці, коли побачили у рваній козачковій одежі (Мирний, IV, 1955, 169).
2. Стос. до козачка (у 3 знач.).
Загальна риса, властива більшості епізодів опери [«Запорожець за Дунаєм»].— народнотанцювальна ритміка з частим уживанням козачкових та гопакових зворотів (Укр. клас. опера, 1957, 141).
Словник української мови (СУМ-11)