колешня
КОЛЕ́ШНЯ, і, жін., діал.
1. Повітка, дровітня (у 1 знач.).
Пішов до колешні, вишукав добру кривульку, обтесав і заправив істик (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 43).
2. Хлів, стайня.
Петро.. пішов до колешні та вивів Галєну [кобилу], та запряг до старого воза (Лесь Мартович, Тв., 1954, 44).
Словник української мови (СУМ-11)