коловий
КОЛОВИ́Й, а́, е́. Який має форму кола ( див. ко́ло¹1).
Супутник виведено на колову орбіту з параметрами, близькими до розрахункових (Рад. Укр., 16.V 1967, 1);
// Який здійснюється по колу.
Вправа 5. Лежачи на спині, робити колові рухи ногами, як при їзді на велосипеді (Фіз. вихов.., 1954, 38).
Словник української мови (СУМ-11)