коловий

КОЛОВИ́Й, а́, е́.

Який має форму кола (див. ко́ло¹ 1).

Рух планет та спутників по коловій орбіті здійснюється завдяки силі всесвітнього тяжіння (з навч. літ.);

// Який здійснюється по колу.

Дівчата, побравшись за руки, водять коловий танець із піснями-веснянками (О. Воропай);

Навколо голови роблять коловий закріплювальний хід, дійшовши до зав'язки, обертають бинт навколо неї та ведуть косо на потилицю (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. коловий — колови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. коловий — -а, -е. Який має форму кола (див. коло I 1)). || Який здійснюється по колу. Колові функції мат. — те саме, що обернені тригонометричні функції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коловий — КОЛОВИ́Й, а́, е́. Який має форму кола ( див. ко́ло¹1). Супутник виведено на колову орбіту з параметрами, близькими до розрахункових (Рад. Укр., 16.V 1967, 1); // Який здійснюється по колу. Вправа 5. Лежачи на спині, робити колові рухи ногами, як при їзді на велосипеді (Фіз. вихов.., 1954, 38).  Словник української мови в 11 томах
4. коловий — Колови́й, -а́, -е́ Круговой. Колова. Въ шлеѣ: круговой ремень, къ которому пришиты откосные ремни. колова́ свита. см. свита. Вас. 154.  Словник української мови Грінченка