командирів
КОМАНДИ́РІВ, рова, рове. Прикм. до команди́р 1; належний командирові.
Від командирового голосу він підхопився на ноги (Панч, Іду, 1946, 60);
Командирова зброя.
Словник української мови (СУМ-11)КОМАНДИ́РІВ, рова, рове. Прикм. до команди́р 1; належний командирові.
Від командирового голосу він підхопився на ноги (Панч, Іду, 1946, 60);
Командирова зброя.
Словник української мови (СУМ-11)