коміть

КОМІ́ТЬ:

◊ Комі́ть голово́ю — стрімголов, сторчголов.

Ось-ось утратить [Панталаха] рівновагу і впаде вниз коміть головою (Фр., II, 1950, 262);

Чимало-таки поганих [печенігів] повалилося коміть головою у траву (Оп., Іду.., 1958, 59).

Значення в інших словниках

1. коміть — Комі́ть [21]: Ко́міть [25]: — сторч [25;IV] — вниз головою, стрімголов [II] — (головою): вниз (головою) [I] — Комі́ть головою: вниз головою [21]  Словник з творів Івана Франка
2. коміть — комі́ть прислівник незмінювана словникова одиниця вживається у фразеологізмі  Орфографічний словник української мови
3. коміть — присл., зах. Донизу. Коміть головою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. коміть — КОМІ́ТЬ: ◇ (1) Комі́ть голово́ю: а) стрімголов, сторчголов. Ось-ось впаде [Панталаха] вниз коміть головою (І. Франко); Чимало-таки поганих [печенігів] повалилося коміть головою у траву (Юліан Опільський); Високий дід, утративши рівновагу...  Словник української мови у 20 томах
5. коміть — комі́ть униз (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. коміть — комі́ть голово́ю, зі сл. па́дати, провали́тися, леті́ти і под. Сторч, у стоячому положенні. Ось-ось впаде (Панталаха) вниз коміть головою (І. Франко); Чимало-таки поганих (печенігів) повалилося коміть головою у траву (Юліан Опільський).  Фразеологічний словник української мови
7. коміть — Коміть нар. Внизъ. коміть-головою. Внизъ головою. Вх. Зн. 27.  Словник української мови Грінченка