комічний
КОМІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Пройнятий комізмом; який викликає сміх, смішний.
Вона незграбним і дуже комічним рухом перехилилася на один бік (Фр., IV, 1950, 335);
Вона була і комічна і зворушлива у своєму хвилюванні (Собко, Справа.., 1959, 29);
Він мав вигляд досить комічний, карикатурний (Думки про театр, 1955, 38);
// у знач. ім. комі́чне, ного, с. Те, що викликає сміх.
Джерелом комічного є, як відомо, і невідповідність між формою і змістом (Талант.., 1958, 146).
2. Власт. комедії (у 1 знач.).
Комічні ролі посідають в його [П. Саксаганського ] репертуарі чільне місце (Рильський, III, 1955, 346).
3. Власт. комікові (у 1 знач.).
Він мав комічний хист; він умів передражнювати всіх (Григ., Вибр., 1959, 390).
Словник української мови (СУМ-11)