контррозвідка
КОНТРРО́ЗВІДКА, и, ж. Організація, що має завдання протидіяти розвідці супротивника, боротися зі шпіонажем, диверсіями тощо.
Василь Чумак у листопаді 1919 року був схоплений і розстріляний денікінською контррозвідкою (Поезія.., 1956, 68);
Їй пригадалися потаємні кімнати контррозвідки (Мик., II, 1957, 289).
Словник української мови (СУМ-11)