конфузити
КОНФУ́ЗИТИ, у́жу, у́зиш, недок., перех. Завдавати сорому, соромити.
— Щоб не конфузити хлопців перед медициною, мусив [Петро] навіть на хитрість піти: до тридцяти дев’яти нагнав температуру (Головко, І, 1957, 468).
Словник української мови (СУМ-11)