коньяк
КОНЬЯ́К, у́, ч. Міцний алкогольний напій, який виготовляють із виноградних вин, переганяючи їх і тривалий час витримуючи в дубових діжках.
Він сам поставив на стіл.. коньяк (Коцюб., II, 1955, 136);
Через хвилину Чиж сидів у кабінеті і просив чарку коньяку або чаю, бо й замерз, і намучився (Сміл., Сад, 1952, 208).
Словник української мови (СУМ-11)