копичник

КОПИ́ЧНИК, а, ч. Машина для збирання сіна, соломи в копиці або частина комбайна, що збирає та відокремлює солому від полови.

Значення в інших словниках

1. копичник — копи́чник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. копичник — -а, ч. Машина для збирання сіна, соломи в копиці або частина комбайна, що збирає та відокремлює солому від полови.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. копичник — КОПИ́ЧНИК, а, ч. Машина для збирання сіна, соломи в копиці, а також навісний причіп до комбайна, що збирає та відокремлює солому від полови та збирає її у купи (копиці).  Словник української мови у 20 томах