кошма

КОШМА́, и, ж. Те саме, що повсть.

Він загорнув книжки в овечу кошму, ткану народним гуцульським узором (Смолич, Після війни, 1947, 119);

В перші роки сирітства діти ніколи не розлучалися, навіть спали на одній кошмі (Тулуб, В степу.., 1964, 59);

*У порівн. Як дивовижно змінився наш степ! Навесні, коли зійшов сніг, він був рудий і кошлатий, мов стара кошма (Хор., Ковила, 1960, 82).

Значення в інших словниках

1. кошма — кошма́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири кошми́  Орфографічний словник української мови
2. кошма — -и, ж. Те саме, що повсть.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кошма — КОШМА́, и́, ж. Те саме, що по́всть. Він загорнув книжки в овечу кошму, ткану народним гуцульським узором (Ю. Смолич); В перші роки сирітства діти ніколи не розлучалися, навіть спали на одній кошмі (З. Тулуб); Старший син Атея ..  Словник української мови у 20 томах