кравченко
КРАВЧЕ́НКО, а, ч., заст.
1. Син кравця.
2. Учень кравця; кравецький підмайстер.
Шили козацьку одежину кравчики з Кравченками та кравчихами (Ільч., Козацьк.роду.., 1958,329).
Словник української мови (СУМ-11)КРАВЧЕ́НКО, а, ч., заст.
1. Син кравця.
2. Учень кравця; кравецький підмайстер.
Шили козацьку одежину кравчики з Кравченками та кравчихами (Ільч., Козацьк.роду.., 1958,329).
Словник української мови (СУМ-11)