крадьки
КРА́ДЬКИ, присл., розм. Те саме, що крадькома́.
Гнувся [Петрик] додолу, як лоза від вітру, .. а очима крадьки папоротиного цвіту шукав (Черемш., Тв., 1960, 37);
Сіла [Мар’яна] .. на полу й крадьки зиркнула блискучими очима на Гната (Вирган, В розп. літа, 1959, 304).
Словник української мови (СУМ-11)