Словник української мови в 11 томах

красноголовець

КРАСНОГОЛО́ВЕЦЬ, вця, ч. (Boletus rufus Schaeff.), їстівний гриб із червоною або жовтогарячою шапкою; підосичник.

Гайку, гайку, дай гриба й бабку! сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця (Номис, 1864, № 340);

Ми збирали красноголовці, червонюки, опеньки (Досв., Вибр., 1959, 56);

*Образно. Ой казали красноголовці. Що ми зроду хлопці… (Чуб., V, 1874, 1183).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. красноголовець — красноголо́вець іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. красноголовець — -вця, ч. Їстівний гриб із червоною або жовтогарячою шапкою; підосичник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. красноголовець — КРАСНОГОЛО́ВЕЦЬ, вця, ч. Їстівний гриб з червоною або коричнево-червоною шапинкою; підосичник. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця (Номис); Ми збирали красноголовці, червонюки...  Словник української мови у 20 томах
  4. красноголовець — КРАСНОГОЛО́ВЕЦЬ (гриб), ПІДОСИ́ЧНИК, ЧЕРВОНОГОЛО́ВЕЦЬ, ЧЕРВОНЮ́К (ЧЕРВОНЯ́К) діал., КРАСНЮ́К (КРАСНЯ́К) діал., БАГНЮ́К (БАГНЯ́К) діал., ТРЕПЕТЯ́НИК діал., ТРЕПЕТИ́ВЕЦЬ діал., ОСИ́КОВИК рідко.  Словник синонімів української мови
  5. красноголовець — Красноголовець, -вця м. Грибъ, Agaricus emeticus. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця! Ном. № 340.  Словник української мови Грінченка