кристалик

КРИСТА́ЛИК, а, ч. Зменш. до криста́л 1.

Перисті хмари найвищі, утворюються вони на висоті 10-12 км і складаються з дрібних кристаликів льоду (Фіз. геогр., 5, 1956, 91);

*У порівн. — Пишне марнослів’я не розчиняє гіркоти, що осіла на дно старої душі нерозчинними кристаликами (Вол., Місячне срібло, 1961, 61).

Значення в інших словниках

1. кристалик — криста́лик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кристалик — -а, ч. Зменш. до кристал 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кристалик — КРИСТА́ЛИК, а, ч. Зменш. до криста́л 1. Деякі з кристалічних тіл, зокрема метали, складаються з великої кількості дуже малих кристаликів, які називають зернами (з наук. літ.); * Образно.  Словник української мови у 20 томах