кричний

КРИ́ЧНИЙ, а, е, мет. Прикм. до кри́ця 2.

Значення в інших словниках

1. кричний — кри́чний прикметник від: кри́ця  Орфографічний словник української мови
2. кричний — -а, -е, мет. Прикм. до криця 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кричний — КРИ́ЧНИЙ, а, е, мет. Прикм. до кри́ця 2. Хоча якість кричного заліза, з яким працювали слов'янські майстри, не була високою, воно повністю відповідало потребам у виготовленні основних знарядь праці, зброї, предметів побуту і т. ін. (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах