круків
КРУ́КІВ, кова, кове. Прикм. до крук.
Майорша обійшла округ чорну, мов крукове крило, ріллю (Барв., Опов.., 1902, 347).
Словник української мови (СУМ-11)КРУ́КІВ, кова, кове. Прикм. до крук.
Майорша обійшла округ чорну, мов крукове крило, ріллю (Барв., Опов.., 1902, 347).
Словник української мови (СУМ-11)