кріпосний

КРІПОСНИ́Й¹, а́, е́, іст.

1. Те саме, що кріпа́цький 2.

Кріпосний гніт; Кріпосне право.

2. Належний кріпосникові.

Спершу я сама була.., а далі.. пані взяла свою кріпосну молодицю з дочкою (Вовчок, І, 1955, 259);

Кріпосні театри існували в неймовірно важких умовах поміщицької сваволі (Укр. клас. опера, 1957, 41).

КРІПОСНИ́Й², а, е, військ., заст. Фортечний.

На кріпосному мурі стояв ксьондз і кропив уланів кропилом (Довж., І, 1958, 258);

Будувалася спеціальна залізнична вітка, щоб.. доставляти.. будівельні матеріали, сталеві балки та кріпосну артилерію (Гончар, II, 1959, 353).

Значення в інших словниках

1. кріпосний — кріпосни́й 1 прикметник кріпацький іст. кріпосни́й 2 прикметник фортечний  Орфографічний словник української мови
2. кріпосний — I -а, -е, іст. 1》 Те саме, що кріпацький 2). Кріпосний гніт. Кріпосне право — форма залежності селян: прикріплення їх до землі і підкорення адміністративній та судовій владі феодала. 2》 Належний кріпосникові. II -а, -е, військ., заст. Фортечний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кріпосний — КРІПОСНИ́Й¹, а́, е́, іст. 1. Те саме, що кріпа́цький 2. Безбородько і сам співчував землякам, котрі з волі цариці потрапили в кріпосне рабство, якого на Україні не було, але ці співчуття таїв глибоко в душі, щоб не накликати на себе гніву патронеси (В.  Словник української мови у 20 томах
4. кріпосний — КРІПА́ЦЬКИЙ, КРІПОСНИ́Й, ПА́НЩИННИЙ.  Словник синонімів української мови